Імператор Китаю зустрівся з Лао-Цзи й був настільки зачарований ним, що призначив його верховним суддею. Лао-Цзи намагався відмовлятися від призначення, але марне. Тоді він погодився й сказав:
- Ви будете шкодувати про це призначення, тому що мої шляхи розуміння й бачення повністю відрізняються від ваших.
Імператор наполягав, оскільки був впевнений у незвичайній мудрості цієї людини. Лао-Цзи зайняв місце верховного судді й перша справа, яку він розглядав, була про людину, яку схопили на місці злочину за злодійство в будинку самої багатої людини. Фактично справа не розглядалася, оскільки злодія піймали на місці злочину, і він сам зізнався у вчиненому.
Лао-Цзи виніс йому знаменитий вирок, настільки унікальний, що ніколи, ніхто не виносив такого вироку. Він говорив, що злодія потрібно відправити у в’язницю на шість місяців і багатія теж слід відправити у в’язницю на такий же термін.
Багатій промовив:
- Не можу повірити своїм вухам! Мої гроші украдені, і мене ж у в’язницю? Те ж саме покарання, що й злодієві! За що?
Лао-Цзи сказав:
- Ти і є перший злодій, а він уже другий. Але тобі варто було б винести більш суворе покарання. Ти зібрав усі цінності столиці у свої засіки й зробив тисячі людей голодними, але ж це люди, які роблять! За рахунок їх ти живеш. Ти великий визискувач.
Увесь зал зберігав мовчання. Багатій же сказав:
- Можливо, ти й правий, але перед тим, як ти відправиш мене у в’язницю, я прагну бачити імператора.
Зустрівшись із імператором, він сказав:
- Ви поставили верховним суддею людину, яка засудила мене. Але пам’ятайте, якщо я — злодій, то ви — набагато більший злодій. Ви експлуатуєте всю країну. Відстороніть цю людину, інакше він і вас оголосить злодієм.
Імператор сказав:
- Визнаю, це мій недогляд, він попереджав мене, що його розуміння досконало відмінно від нашого. Ми поправимо цю справу.
Лао-Цзи звільнили від його обов’язків, і імператор сказав йому:
- Ти був прав, вибач мене. У нас дійсно різні способи мислення.